Бургомістр, який збудував Сокіл
Він повернувся до свого кабінету у Соколі, а ми повертаємо його в нашу історичну пам’ять, в історію сокільського будинку і Бібрки. Бо був то добрий чоловік, вартий нашої пам’яті…
Мандри Сокільські
Виконано в рамках проєкту "Мережа туристичних маршрутів
Бібреччиною #Мандри_Сокільські"
Мандри Сокільські
Легенди Бібрки та околиць
Неймовірні скарби зберігає нам пам’ять народу. Хоч і втрачається традиція усного переказування, бо непосидюча дітвора не любить слухати старших бабусь і дідусів, а молодь втікає в міста, де для цього не залишається часу. Тим ціннішими стають для збирачів записи, зроблені для нас ще тоді, коли війни і голод не забрали сивочолих носіїв народної мудрості. В…
Слідами наших Великих
Одноденний автобусно-пішохідний маршрут Львів – Шпильчина- Підмонастир – Вільховець – Суходіл – Великі Глібовичі – Бібрка – Стрілки – Свірж – Романів – Під’ярків – Львів Відстань: 133 км “Де народився, там і згодився” – так говорять в народі. Створюючи цей унікальний маршрут, ми думали насамперед про тих людей, які мріяли і творили, працювали і…
Покровитель рік, мостів і мандрівників…
На роздоріжжі у Суходолі Перемишлянського району, поміж старих покорчених лип, стоїть незвична для наших країв фігура святого Яна Непомуцького. Цей святий має характерну поставу і атрибути. Та й “з лиця його можна впізнати”. Дерева, зазвичай, садили тоді, коли встановлювали фігуру, тому, можна припустити, що наш Ян стоїть тут близько ста років – десь такий вік…
У цій сірій віллі жив геніальний чоловік…
Люди і їх долі – як пазли, з яких складається історія. Історія Бібрки – це також пазли людських доль. Про одну з них Вам спробуємо розповісти тут, аби прогулянка цим галицьким містечком була особливою. Мова про віллу Урбанського. У наших попередніх двох маршрутах вона вже була зазначена. Це, на диво, гарно збережена будівля. Своєю охайністю…
Вперед і вгору: друга історія про “Сокіл”. Трохи контраверсійна
Ще давніше ми почали розповідати історію “Сокола” тут, на сайті і у нотатках сторінки Facebook. Назвали ці короткі розвідки умовною назвою #три_історії_з_продовженням. Сьогодні друга – трошки контраверсійна, але пов’язана з небом і прагненням вгору! Отож, перше десятиліття своєї історії будинок нашого “Сокола” справно служив для спорту, чи, як тоді казали, “руханки”. Це був особливий час,…
«Бібрка – Bóbrka – Boyberke»: Бібрка поліетнічна
Одноденна автобусно-пішохідна мандрівка Львів – Бібрка – площа Стрілецька – Бібрська міська рада – костел святих Анни і Миколая – Ринкова площа – церква Пресвятої Покрови – синагога – гора Щека – “Сокіл” – каплиця усипальня родини Чайковських – музейна кімната імені Уляни Кравченко – Львів Відстань: 55 км Бібрка – то є… Одне з…
Як упізнати німецьку колонію?
По-німецьки чіткі і регулярні – такими бачимо німецькі колонії Ернсдорф, Рефельд і Мільбах на старій австрійській військовій мапі Галичини і Буковини 1861-1864 років. Цікаво, бо цю чіткість і порядок в організації простору німецькі колоністи зберегли впродовж наступних 80-ти років, розбудовуючи свої поселення.Взаємодопомога і порядок, ясність і справедливість у стосунках з сусідами, від першого дня поселення…
Дерев’яні скарби Бібреччини
Суходіл – Лопушна – Вільховець – Волощина – Селиська – Соколівка – Кологори – Квітневе (Жабокруки) – Орішківці Як ті перли, розсипані майже рівномірно по всій території громади. Такими є наші дерев’яні церкви! І вони вражають! Не розмірами, хоч серед них є велична семикупольна церква Покрови Пресвятої Богородиці у Суходолі – одна з найвищих дерев’яних…
Історія аптеки “Під чорним орлом”: майже сенсація
Ще восени минулого року ми розпочали такий невеличкий підпроєкт у Бібрці – “Аптекарі”. Йдеться про дослідження та (ми мріємо) реставрацію старовинного стінопису на стіні коридору нинішньої Ратуші. Якось, понад два роки тому, його зауважив Іван Щурко – архітектор, координатор проєкту “Сокіл. Перезавантаження”. Тоді ж він зауважив, що на стінописі зображені два хлопчики (путті), які щось…
Три історії з продовженням. Історія перша
Історія – це часто набір цифр і нудних фактів. Але це не про наш “Сокіл”! ;)Нині починаємо цикл, під умовною назвою #три_історії_з_продовженнямЧому три? Бо сокільської історії, яку віднайшов і дослідив архітектор, краєзнавець, пам’яткоохоронець, куратор проєктів у “Соколі” Іван Щурко, вже є багато. І в один допис ніяк не влазить 🙂 Та й пошуки тривають і…
Залісся
Шпильчина
Ходорківці
Суходіл
| СУХОДІЛ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | дата будівництва | стан і статус | посилання на фото | коментар | |
| 1. | Церква Покрови Пресвятої Богородиці, УГКЦ (дер.) | 1928 р. | Стан добрий, статусу пам’ятки не має | https://drive.google.com/open?id=1kwoiRBwAnecXveNcDFvG-7C8ZFU7tSAr | Збудована за проектом архітектора Лева Левинського. Церква вражає своїми формами і розмірами. Має сім багатоярусних верхів. Навколо стін бабинця крита галерея, яка завершенням повторює контури вікон. Один з найвищих дерев’яних храмів на Львівщині. |
| 2. | Парафіяльний будинок | початок XX століття | Стан добрий, статусу пам’ятки не має | https://drive.google.com/open?id=1s3xJXFQbNnqyd3yY73H2Xf9ehbsQWIGP | Гарний зразок будинку в стилі історизм. Збережена автентична столярка (віконні та дверні заповнення) значна частина декоративних елементів. |
| 3. | Каплиця | Стан добрий, статусу пам’ятки не має | https://drive.google.com/open?id=1PCrY2QSnWa-g709T33CCHutB5R3RTLge | Сучасна каплиця над скульптурою Богородиці в центрі села. | |
| 4. | Придорожня скульптура святого Яна Непомуцького | початок XX ст. | Стан добрий, статусу пам’ятки не має | https://drive.google.com/open?id=18OMKxcrn4x3DQrg62ia334qkspnGHpm4 | https://drive.google.com/open?id=1_e5unipXwGjyGAbTkoYqJJa3F9S8oDKPPukIBBfD9e0 |
Старі Стрілища
| СТАРІ СТРІЛИЩА | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | дата будівництва | стан і статус | посилання на фото | коментар | |
| 1. | Залишки єврейського цвинтаря (кіркута) і огель (символічний гробівець) | ~1820 рік. | Цвинтар зруйнований, огель сучасний, статусу пам’ятки не має | Інформація про точну дату закладення цвинтаря відсутня, але він діяв вже у 1820-х роках. У 1880-х роках цвинтар було вперше позначено на карті. Євреї почали селитися у Стрілищах з другої половини XVII століття. До 1900 р. єврейське населення досягло 1597 осіб (~ 60% від загальної кількості населення). До 1921 р. воно зменшилось до 771 особи, після великої пожежі у 1913 р. та Першої світової війни. На початку серпня 1942 р. вся єврейська громада Нових Стрілищ (1252 особи) була депортована до Бібрського гетто. | |
Соколівка
П'ятничани
| П’ЯТНИЧАНИ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | дата будівництва | стан і статус | посилання на фото | коментар | |
| 1. | Церква святої Параскевії, УГКЦ (мур.) | 1906 рік. | Стан добрий, статусу пам’ятки не має | Церква св. Параскевії тридільна, одноверха, покрита бляхою і завершена восьмигранною банею над центральною квадратною навою, з купольним верхом. Ще дві невеликі декоративні баньки завершують двосхилий дах церкви над півкруглим вівтарем та квадратним бабинцем. | |
| 2. | Оборонна вежа | XV-XVI ст. | Стан задовільний, пам’ятка архітектури національного значення | Вежа є однією з рідкісних пам’яток раннього періоду оборонного будівництва на землях Галичини, відреставрована у 1990-91 роках і відкрита для відвідувачів. Вежа дійшла до нас без значних перебудов, вона несе в собі автентичні риси готичного стилю. Вежа майже квадратна в плані, з розмірами сторін 7.83 х 7.4 м, висота стін 9,5 м. У середині на стінах видно сліди перекриттів трьох ярусів. У північній і південній стінах збереглися пази воріт зі стрільчатими перемичками. З південного напільного боку розташований глибокий рів, через який був перекинутий підйомний міст. Вежа побудована із ломаного каменя-вапняка на вапняному розчині. Кути складені з тесаних блоків. Тесаними каменями обрамлені стрільчасті прорізи воріт і дверний проріз готичної форми на другому ярусі північного фасаду. По зовнішньому периметру стін розташовані гнізда колон-балок, які є, очевидно, слідами дерев’яної оборонної галереї. Весь комплекс укріплень в с. П’ятничани, який включає саму вежу, діючий підйомний міст, земляні укріплення (вал та рів), частокол по периметру двору та імітацію колодязя – є пам’яткою оборонної архітектури кінця XV століття. З 1995 року Вежа входить до складу Музею оборонної архітектури “П’ятничанська вежа” та є філією Львівської галереї мистецтв. | |