Як упізнати німецьку колонію?

Мандри

По-німецьки чіткі і регулярні – такими бачимо німецькі колонії Ернсдорф, Рефельд і Мільбах на старій австрійській військовій мапі Галичини і Буковини 1861-1864 років. Цікаво, бо цю чіткість і порядок в організації простору німецькі колоністи зберегли впродовж наступних 80-ти років, розбудовуючи свої поселення.Взаємодопомога і порядок, ясність і справедливість у стосунках з сусідами, від першого дня поселення на українських землях, поміж місцевих українців і поляків – також були ознакою німецьких колоністів.

Ернсдорф

Щоб уникати майнових і земельних непорозумінь чи конфліктів, 30 жовтня 1819 року в Ернсдорфі німецькі колоністи та мешканц села було уклали між собою двосторонню присягу. Представники від німецької колонії й довірені особи від села Лани, в присутності місцевого парафіяльного священика, іменем Бога стверджують про правдивість записів, які внесені у цю книгу. Гарантом від німецьких колоністів виступав Іоанн Раут, який німецькою мовою писав текст присяги від німецької громади колонії Ернсдорф. Громаду села Лани представляли: Аннах Палівода, Федько Пахолок, Василь Палажій, Микола Піщула, Андрух Литвин, Нікола Чорний, Дмитро Фариник, Онуфрій Задерецький, Куз Біленький та Іван Палажій. Крім цього, підписи довірених осіб було скріплено відбитками литих на сургучі печаток громади та парафії села Лани.

Мільбах

Окрім регулярного чіткого плану забудови, будинки німецьких колоністів відзначалися особливою якістю і продуманими рішеннями, мали характерні архітектурні та оздоблювальні елементи, що вирізняли їх поміж оточуючої забудови. Будинки були капітальними, найчастіше, мурованими з цегли чи каменю, покриті керамічною дахівкою. На торцях не мали випуску дахів, але були фронтони, часто з гарним декоративним профілем. Вхід у житло був у середній частині будівлі, найчастіше зі східного чи південного боку. Він, умовно, розділяв споруду на дві рівні частини.Традиційно, крім громадських будівель (каплиць, церков, шкіл та ін.), спільними зусиллями в центральній частині поселення колоністи копали глибокі громадські криниці. Спільно впорядковували громадський простір, будували мости, мостили бруківкою дороги, доглядали узбіччя тощо. Багато з цих елементів ще нині можемо зустріти у колонії Мільбах, заснованій у 1786 року біля села П’ятничани, Жидачівського району.

Рехфельд

У 1939-40 роках всіх мешканців німецьких колоній, депортувати за межі СРСР, найчастіше, на польські і чеські землі, які анексувала/захопила Німеччина. У повоєнні часи, в 1946-47 роках, тут з’явилися нові мешканці – українці, примусово виселені з Надсяння і Лемківщини, а також з сіл і територій, які нині займає Яворівський військовий полігон. Вони заселили вільні житла, відремонтували й пристосували їх до проживання, зберігаючи, наскільки це було можливо у радянських умовах, німецьку культурну і духовну спадщину, придорожні хрести і каплиці, школи і громадські будинки.

Багато житлових будинків, завдяки своїй якості і зручності, далі служать нинішнім мешканцям.Ми запрошуємо вас у мандрівку німецькими колоніями 24 травня, вже завтра. Мандруючи, користуйтеся нашими підказками і відшуковуйте сліди галицьких німців, зберігайте їх на фото та в спогадах!

#МандриСокільські на Бібреччині щойно починаються і набирають обертів. Попереду ще багато цікавого!

Інформацію зібрав та підготував Іван Щурко