Бургомістр, який збудував Сокіл

Мандри Сокільські Новини / публікації

Він повернувся до свого кабінету у Соколі, а ми повертаємо його в нашу історичну пам’ять, в історію сокільського будинку і Бібрки. Бо був то добрий чоловік, вартий нашої пам’яті…

Тадеуш Ґабришевський народився 19 червня 1868 року у містечку Коросно (пол. Krosno), помер 19 листопада 1939 у Закопаному, де й був похований. Близько 1950 року його  останки перенесли до родинного гробівця матері в Коростенку над Дунайцем (польск. Krościenko nad Dunajcem).            

Батько – Роман Ґабришевський, радник австрійського намісництва, староста Короснянського (а пізніше Ясельського) повіту, 1887 року був одним із засновників гнізда спортивного товариства “Сокіл” у містечку Ясло.

Мати – Євгенія, з дому Уейська. Старший брат – Антоній Мар’ян Ґабришевський (*13.06.1864 – +26.02.1917), відомий лікар, фактично, засновник ортопедії у Львівському медичному університеті.

Тадеуш Ґабришевський вивчав медицину в Ягелонському університеті у Кракові (закінчив 1893 р.) 

У 1903 він був вже головою бібрецького сокільського гнізда, а згодом, з нагоди його десятиліття, ініціював зведення будинку “Сокола” у Бібрці.

До 1913 року був бібрським повітовим лікарем, бургомістром Бібрки, директором повітової лікарні й активним діячем спортивного товариства «Сокіл». 

«… бо на давньому полі бою з ордами татар має постати добрий дух, що приносить перед трон Творця чисті сльози радості, і перед яким руки двох братніх народів об’єднаються»

– ці слова про призначення і місію будинку спортивного товариства “Сокіл” у Бібрці виголосив Тадеуш Ґабришевський 14 листопада 1906 року на посвяченні наріжного каменя. Повідомлення про цю подію знаходимо у краківському ілюстрованому журналі “Nowosci Illustrowane”.

Ця дата і цитата дає відлік історії будинку товариства “Сокіл” у Бібрці та є свідченням того, що первісно він мав служити для спорту і виховання духу братерства поміж українським та польським народами. 

1913 року Тадеуш Ґабришевський відбув стажування у Дрездені у клініці відомого лікаря-ортопеда А. Шанца. Після повернення, спільно з братом Антонієм Мар’яном, вони відкрили у Львові найсучаснішу, й одну з найкраще обладнаних у всій Австрійській імперії, ортопедичну клініку. Медзаклад перебував в окремому будинку на вул. Сенаторській, 6 (нині Я. Стецька, 6). Будинок був обладнаний централізованим опаленням, вентиляцією, електропостачанням та ліфтом. Серед різноманітного медичного обладнання та послуг, була також «трубка Рентгена». Лікарня проіснувала до початку I світової війни.                                                                     

 

Антоній Мар’ян Ґабришевський (*13.06.1864 – +26.02.1917)

1915 року Тадеуш Ґабришевський переїхав до Закопаного, де від березня 1916 до 1929-го був лікарем Закоп’янської кліматичної станції (курорту), а від 1933 року головним міським лікарем Закопаного.

В Закопаному був дуже дієвим і шанованим лікарем. Написав і видав у 1918 році брошуру «Закопане на переломі», де окреслив своє бачення майбутнього розвитку Закоп’янського курорту. Писав статті на різноманітні актуальні лікарські та громадські теми у місцевих газетах. 

Був завзятим рибалкою, сприяв охороні та розведенню лосося та форелі у водах річок регіону Підгалля. Про це також написав багато статей та досліджень у спеціалізованих виданнях.

Одного разу він посперечався з приятелем Корнелем Макушинським про те, що поїде на коні до Гасєнцового Чорного ставу і з коня зловить лосося, що успішно зробив, описавши це у спогадах під назвою «Незвичайний спортивний подвиг». Цю подію, в жартівливому стилі, описав також сам Корнель Макушинський (який програв цю суперечку) у дописі під назвою «Сріблястий лосось» (журнал “Przekrój” 1946, No 62). 

 

Кімната Бургомістра з портретом Тадеуша Ґабришевського. М. Бібрка

У міжвоєнних роках Тадеуш Ґабришевський належав до найбільш популярних і яскравих особистостей Закопаного, був відомий своїм гумором і мав загальну симпатію серед мешканців та гостей курорту. 

На початку німецької окупації був змушений до виконання лікарських функцій (констатації смерті) при масових розстрілах на закоп’янському цвинтарі, що спровокувало його важку хворобу і швидку смерть. Двоє його синів загинули в німецьких концтаборах: Роман (1898-1943) у Бухенвальді, а Тадеуш (1902-1942) в Маутгаузен.

Розвідку здійснив Іван Щурко

Джерела:

  1. https://z-ne.pl/t,haslo,1239,gabryszewski_tadeusz.html
  2. https://www.facebook.com/lvivmedlib/posts/1311709332311653
  3. HISTORIA MEDYCYNY / HISTORY OF MEDICINE, “Antoni Marian Gabryszewski prekursorem ortopedii i rehabilitacji w Polsce”, Sławomir Jandziś, © MEDSPORTPRESS, 2014; 5(6); Vol. 16, 545-553
  4. https://jbc.bj.uj.edu.pl/Content/400420/PDF/NDIGCZAS000048_1906_044_0016.pdf
  5. https://pl.wikipedia.org/wiki/Roman_Gabryszewski
  6. https://pl.wikipedia.org/wiki/Antoni_Gabryszewski_(lekarz)
  7. https://przekroj.pl/archiwum/artykuly/4101?f=szukaj:Makuszy%C5%84ski

[:]